Де наше «золото»?!
Ті види спорту, про які розповідає наш журнал, в програмі Олімпійських Ігор не представлені. Ну, може, за винятком деяких видів єдиноборств, та й ті якщо і входять, то в програму літніх Ігор, а я хочу поговорити зараз про Олімпіадах зимових, точніше, про одну з них, тієї, яка зовсім нещодавно проходила в канадському місті Ванкувері і закінчилася так плачевно, що для Росії, що для України. Навіщо мені це потрібно? Потім, що сказане нижче стосується всіх спортсменів, а не тільки тих, які мають честь перебувати в «Олімпійської сім'ї».
Про діяльність, точніше, бездіяльності, а ще точніше - «свавілля» російських чиновників, який і став однією з причин провалу, поговоримо ближче до кінця. Поки ж хочу звернути вашу увагу на один цікавий факт: канадські спортсмени завоювали на цих Іграх 14 золотих медалей - абсолютний рекорд. У той час, як на колишніх Олімпіадах вони не піднімалися вище семи. Схожа тенденція спостерігається і на Літніх Іграх: у 2008-му в Пекіні китайські спортсмени зібрали рекордний «урожай» медалей, 51 з яких була золотою. При тому, що раніше для них найвищим досягненням було 32 «золота». Що це - «прорив» перед «своєю» Олімпіадою, що полягає, в тому числі, і в підвищеному фінансування? Не без того, але чомусь мені здається, що досягти такого потужного прориву (фактичного подвоєння кількості золотих медалей) всього за чотири роки неможливо. У чому ж справа?
Можливо, і в тому, що в усьому світі зараз стало «модним» прикривати очі на, так би мовити, діяльність хазяїв того чи іншого спортивної події у фармакологічній сфері. У світлі посилення останнім часом допінг-контролю таке «послаблення» може дати дуже багато. До речі, буде дуже цікавим подивитися, скільки «золота» завоюють канадські спортсмени через чотири роки в Сочі, а китайські - через два в Лондоні. Взагалі ж, про фармакологічної підтримки варто поговорити хоч трохи більш докладно.
«Фарма» - частина великої гри. Зараз це розуміють усі. Точніше, практично всі. Ось взяти команди США, Німеччини, Великобританії на Олімпійських Іграх - з року в рік приблизно одне й те ж кількість медалей. Тільки посиленою підготовкою, хорошими тренерами, налагодженим тренувальним процесом все це пояснюється? Думаю, що не тільки. Викритий у постачанні анаболічних стероїдів нового покоління елітним спортсменам США Віктор Конті обробляється смішним терміном ув'язнення в 92 дня, у нас же можуть посадити на куди більший термін за просте володіння «анаболіками». Звідки в таких умовах взятися фахівцям зі спортивної фармакології, лабораторіям, подібним горезвісної Bay Area Labs, CO? Після низки допінгових скандалів, на «Фарм» у нас почалися гоніння. Гоніння, безумовно, легше організувати. Розібратися в усьому спокійно і налагодити продуктивну роботу у галузі спортивної фармакології куди складніше.
Ну а тепер про чиновників від спорту. Спочатку я написав просто «чиновниках». Тому, що чиновники спортивні нічим не відрізняються від своїх «побратимів», що функціонують в інших областях. Кожен з них вважає ввірену йому область своєю вотчиною безроздільної. А всіх, хто трудиться в цій області, своїми слугами. У разі спорту - рабами. Скажіть, від рабів можна добитися високої продуктивності праці? Величезна частина коштів, що виділяються на розвиток спорту, осідає в чиновницьких кишенях. Можна й далі підвищувати фінансування, але скільки з виділяються грошей дійде безпосередньо до спортсменів і тренерів? Питання риторичне ...
Можна і навіть потрібно зняти недбайливих чиновників і послати їх «прибирати сніг на Сибір». Але де гарантія, що на їх місце прийдуть «Радивил»? Думаю, що одним перетасовиваніем чиновницької «колоди» радикально поліпшити стан справ не можна. Може, варто звернеться до зараз неабияк забутого досвіду розвитку спорту в НДР? Хоча, чому це «неабияк забутого»? Мені от здається, що в Китаї як раз його і взяли на озброєння. Ми що, гірші? Якщо у кого є бажання хоча б прочитати про цей досвід, можемо привести його на сторінках нашого журналу.
До Олімпіади в Сочі залишається трохи менше чотирьох років. Термін, начебто, і чималий, але пролетить він разюче швидко. Треба щось робити. Ой, як треба!
Автор: Юрій Бомбела
Товар доданий: Среда 12 мая, 2010.
